PT
Kharkiv
Kateryna Gnidenko, Kyrylo
2022/04
Somos moradores da bela cidade de Kharkiv. Desde as primeiras explosões que ecoaram na cidade, nós não podíamos acreditar que a guerra havia começado. Nos primeiros dias, não havia possibilidade de sair da cidade. Passámos 10 dias com o nosso filho e os nossos animais de estimação num abrigo antiaéreo. Era muito assustador, húmido e frio. Um frio que penetrava até os ossos, um frio que meu filho e eu nunca tínhamos sentido antes nas nossas vidas. Assim que tivémos a oportunidade de sair de Kharkiv, saímos com uma mala. Primeiro, fomos para a Ucrânia Ocidental. Foi lá que percebi que quero ir para um país onde está sempre quente. O calor que meu filho e eu sonhávamos nas caves frias de Kharkiv. No caminho, contaram-me muitas coisas maravilhosas sobre Portugal, sobre o seu clima quente, sobre as suas águas quentes do oceano, sobre as suas gentes bonitas e simpáticas. Tudo é vontade de Deus. E aqui estou eu em Portugal, onde vivem as pessoas mais simpáticas... E só um mês depois aquecemos. Já estamos aquecidos. E estamos seguros.
Atualizado 2022/08
Hoje, Kyrylo e eu continuaremos a viver em Portugal. Meu filho vai para o 5º ano, e eu tirei o curso de Português para Estrangeiros, nível A1 (Básico). Em setembro, continuarei meus estudos para obter o nível A2. Pretendo fazer a equivalência de diploma de licenciatura em medicina. Somos infinitamente gratos a Portugal pela sua gentileza, hospitalidade e sinceridade. No momento, está tudo bem conosco!!!
Fonte, autor de foto de cidade: Olexandr Medvedev / www.nv.ua
ING
Kharkiv
Kateryna Gnidenko, Kyrylo
2022/04
We are residents of the beautiful city of Kharkiv. From the first explosions that echoed in the city, we couldn't believe that the war had started. In the first days, there was no possibility of leaving the city. We spent 10 days with our son and our pets in an air raid shelter. It was very scary, damp and cold. A chill that penetrated to the bone, a chill that my son and I had never felt before in our lives. As soon as we had the opportunity to leave Kharkiv, we left with a suitcase. First, we went to Western Ukraine. It was there that I realized that I want to go to a country where it is always warm. The warmth that my son and I dreamed of in the cold cellars of Kharkiv. On the way, they told me many wonderful things about Portugal, about its hot climate, about its warm ocean waters, about its beautiful and friendly people. Everything is God's will. And here I am in Portugal, where the nicest people live... And just a month later we warmed up. We're already warmed up. And we are safe.
Updated 2022/08
Today, Kyrylo and I will continue to live in Portugal. My son is going to the 5th grade, and I took the Portuguese for Foreigners course, level A1 (Basic). In September I will continue my studies to get A2 level. I intend to do the equivalence of a degree in medicine. We are infinitely grateful to Portugal for its kindness, hospitality and sincerity. At the moment, everything is fine with us!!!
Source, city photo author: Olexandr Medvedev / www.nv.ua
UKR
ХАРКІВ
Катерина Гніденко, Кирило
2022/04
Ми жителі прекрасного міста Харків. З перших вибухів, які пролунали у місті, не могли повірити, що почалася війна. В перші дні війни ніякої можлилості виїхати із міста не було. 10 днів провели із сином і нашими домашніми тваринами у бомбосховищі. Було дуже страшно, сиро і холодно. Холод, який пронизував до самих кісток, холод, який ми з сином ще ніколи у житті не відчували. Як тільки появилася можливість виїхати із Харківа, виїхали із однією валізою. Спочатку поїхали на Західну Україну. І там я зрозуміла, що хочу поїхати до країни, де постійно тепло. Тепло, про яке ми з сином марили у холодних підвалах Харківа. По дорозі мені багато прекрасного розказали про Португалію, про її теплий клімат, про її теплі води океану, про прекрасний і добрий народ. На все Божа воля. І от я в Португалії, де проживають найдобріші люди... І тільки через місяць ми зігрілися. Нам вже тепло. І ми в безпеці.
Обновлення 2022/08
На сьогодні ми з Кирилом надалі проживаємо у Португалії. Син піде у 5 клас, а я отримала рівень А1 з португальськлї мови. У вересні продовжу навчання для отримання рівня А2. Планую зробити еквіваленцію диплому лікара. Ми безмежно вдячні Португалії за її доброзичливість, гостинність, щирість. На теперішній час у нас все добре!!!
Джерело, автор світлини міста: Олександр Медведєв / www.nv.ua