PT
KHARKIV
Zhanna Kharkivska, marido Dziuba Ihor, filhos: Nicola, Maria, Valentina, Ana, Mykhailo
2022/04
O meu nome é Zhanna Kharkivska-Dziuba. Somos da cidade de Kharkiv.
Ihor Dziuba e nossos filhos: Mykola (11 anos), Maria (9 anos), Valentina (7 anos), Anna (3 anos) e Mykhailo (2 anos). Eu sou o gerente da organização pública "MIR", um trabalho na área da juventude.
Ihor - chefe do departamento técnico da organização pública "MIR.
Já são 3 meses de guerra!!! Não encontrei forças para compartilhar com o meu estado psicológico.
Minha família é refugiada. Somos gratos a Deus por estarmos seguros e termos todo tipo de apoio de pessoas boas.
Nunca pensei que me sentiria tão desamparada e indefesa. A guerra enfatizou ainda mais o valor de estar junto com a família. Escondemos por horas, sete pessoas, em um barracão de dois metros, onde é difícil respirar e não há lugar para colocar os pés. Às vezes era muito assustador. Nossa filha mais nova ainda tem medo de barulhos altos e diz "ba-bah". Não tivémos muito tempo para pensar. Decidimos sair de casa imediatamente depois que os foguetes caíram no pátio à noite e quebraram as janelas do lado leste do prédio.
Graças a Deus nós, como uma grande família, tivémos o direito de sair juntos. Hoje, passamos todos os dias tentando cobrir as necessidades básicas e recuperar o tempo perdido. Eu realmente quero poder voltar para casa e estar com nossos pais. Infelizmente, o tempo está se esgotando e as crianças não podem perder tempo, não pode haver pausa em suas vidas. Somos forçados a estudar um idioma diferente, voltar para uma casa diferente e usar um tradutor para transmitir os nossos pensamentos. Mas é pouco comparado ao que os meus amigos voluntários e militares fazem. Pretendemos unir projetos sociais de ucranianos em Portugal, desenvolver trabalho juvenil e educação informal para crianças e jovens ucranianos.
Acredito no amor, na bondade e na vida. Tenho certeza de que a Ucrânia mudou o mundo inteiro e mostrou a singularidade de nossa nação.
Cuide de você e de seus entes queridos. O amor e a paz vencerão!!!
Aqui está o nosso https://www.mir.kh.ua/
Atualizado 2022/08
Hoje, nossa família iniciou atividades voluntárias ativas aqui em Portugal. Abrimos o projeto de voluntariado "KOLO" voltado ao apoio psicológico, desenvolvimento pessoal e socialização de crianças, adolescentes e suas mães ucranianas. Graças aos nossos esforços, mais de 60 famílias já foram capacitadas no programa, que foi desenvolvido por nós com base nos programas da UNICEF.
Nossos filhos foram para a escola e jardim de infância. Os mais crescidos praticam desporto. A minha filha Valentina entrou para uma escola de música.
Atualmente, estamos procurando apoio para nosso projeto e esperamos poder trabalhar em benefício dos ucranianos que precisam de desenvolvimento abrangente.
Temos dificuldades com o trabalho, porque acreditamos no desenvolvimento do nosso projeto e a oportunidade de encontrar o nosso propósito, que beneficiará os ucranianos e Portugal.
Agradecemos ao país pelo abrigo.
Na Ucrânia, vivíamos em Kharkiv, que está sendo destruída todos os dias e as condições estão piorando. Lá ficaram os nossos pais, que moram no nosso apartamento há 3 meses, pois foi atingido por um míssil e precisa de ser reparado. Não há como voltar atrás, a nossa família vai procurar formas de construir uma vida de qualidade em Portugal.
A principal coisa que queremos dizer sobre nós é que a guerra não nos quebrou e continuamos sendo aquelas pessoas que querem ser leais ao nosso país e gratas aquele que nos abrigou. Não estamos quebrados, tornámos-nos mais fortes e queremos ajudar os outros!
Fonte, autor de foto de cidade: Olexandr Medvedev / www.nv.ua
ING
KHARKIV
Zhanna Kharkivska, marido Dziuba Ihor, filhos: Nicola, Maria, Valentina, Ana, Mykhailo
2022/04
My name is Zhanna Kharkivska-Dziuba. We are from Kharkiv city.
Ihor Dziuba and our children: Mykola (11 years old), Maria (9 years old), Valentina (7 years old), Anna (3 years old) and Mykhailo (2 years old). I am the manager of the public organization "MIR", a job in the youth field.
Ihor - head of the technical department of the public organization "MIR.
It's been 3 months of war!!! I didn't find the strength to share with my psychological state.
My family is refugees. We are grateful to God that we are safe and that we have all kinds of support from good people.
I never thought I would feel so helpless and helpless. The war further emphasized the value of being together with family. We hid for hours, seven people, in a two-meter shed, where it's hard to breathe and there's nowhere to put your feet. Sometimes it was very scary. Our youngest daughter is still afraid of loud noises and says "ba-bah". We didn't have much time to think. We decided to leave the house immediately after the rockets hit the courtyard at night and shattered the windows on the east side of the building.
Thank God we, as a big family, had the right to go out together. Today, we spend every day trying to cover basic needs and make up for lost time. I really want to be able to go home and be with our parents. Unfortunately, time is running out and children cannot waste time, there can be no pause in their lives. We are forced to study a different language, return to a different home and use a translator to convey our thoughts. But it's little compared to what my volunteer and military friends do. We intend to unite Ukrainian social projects in Portugal, develop youth work and informal education for Ukrainian children and young people.
I believe in love, kindness and life. I'm sure Ukraine changed the whole world and showed the uniqueness of our nation.
Take care of yourself and your loved ones. Love and peace will win!!!
Here is our https://www.mir.kh.ua/
Updated 2022/08
Today, our family started active volunteer activities here in Portugal. We opened the volunteer project "KOLO" aimed at psychological support, personal development and socialization of Ukrainian children, adolescents and their mothers. Thanks to our efforts, more than 60 families have already been trained in the program, which we developed based on UNICEF programs.
Our children went to school and kindergarten. The older ones practice sports. My daughter Valentina entered a music school.
We are currently looking for support for our project and hope to be able to work for the benefit of Ukrainians who need comprehensive development.
We have difficulties with the work, because we believe in the development of our project and the opportunity to find our purpose, which will benefit the Ukrainians and Portugal.
We thank the country for the shelter.
In Ukraine, we lived in Kharkiv, which is being destroyed every day and conditions are getting worse. Our parents stayed there, who have been living in our apartment for 3 months, as it was hit by a missile and needs to be repaired. There is no going back, our family will look for ways to build a quality life in Portugal.
The main thing we want to say about us is that the war did not break us and we remain those people who want to be loyal to our country and grateful to the one who sheltered us. We are not broken, we have become stronger and we want to help others!
Source, city photo author: Olexandr Medvedev / www.nv.ua
UKR
ХАРКІВ
Жанна Харківська, Чоловік Дзюба Ігор, Сини: Микола, Марія, Валентина, Анна, Михайло.
2022/04
Мене звати Жанна Харківська-Дзюба. Ми із міста Харків.
Дзюба Ігор і наші діти: Микола (11 років), Марія (9років), Валентина (7 років), Анна (3 роки) і Михайло (2 роки). Я являюся керівником громадської організації "МИР", молодіжна працівниця.
Ігор - керівник технічного відділу при Громадській організації "МИР.
Вже 3 місяці війни!!! Я не знаходила в собі сили ділитися своїм станом.
Моя родина біженці. Ми вдячні Богові за те, що знаходимось у безпеці та маємо всіляку підтримку добрих людей.
Я ніколи не думала, що буду відчувати себе так безпорадно і беззахисно. Війна ще більше підкреслила цінність бути разом з родиною. Ми ховалися годинами, семеро людей, у двометровій коморі, де важко дихати та нема куди покласти ноги. Іноді було дуже страшно. Наша молодша дівчинка досі лякається від гучних звуків і говорить “ба-бах”. У нас не було багато часу на роздуми. Ми вирішили залишити наш дім одразу після того, як вночі, у дворі, впали ракети та повибивало вікна на східній частині будівлі.
Дякувати Богові ми, як багатодітна родина, мали право виїхати разом. Сьогодні ми кожен день витрачаємо на те, щоб закрити базові потреби та відновити втрачений час. Я дуже хочу мати можливість повернутися до дому та бути поруч з нашими батьками. На жаль, час іде і дітям не можна чекати, в їх житті не може бути паузи. Ми вимушені вчитися не рідною мовою, повертатися не у рідний дім та користуватися перекладачем, щоб донести свої думки. Але це так мало у порівнянні з тим, що роблять мої друзі волонтери та військові. Плануємо в Португалії долучатись до соціальних проєктів українців, розвивати молодіжну роботу та неформальну освіту для українських дітей та молоді.
Я вірю в любов, добро та життя. Впевнена, що Україна змінила цілий світ і показала унікальність нашої нації.
Бережіть себе та своїх рідних. Любов та мир переможе!!!
Ось наша ГО https://www.mir.kh.ua/
Обновлено 2022/08
На сьогодні, наша родина почала активну волонтерську діяльність, тут, в Португалії. Ми відкрили волонтерський проєкт "КOLO", що спрямовано на психологічну підтримку, особистий розвиток та соціалізацію українських дітей, підлітків та їх матерів. Завдяки нашим зусиллям, вже більше 60 сімей пройшли навчання за програмою, яка була нами розроблена на основі програм ЮНІСЕФ.
Наші діти пішли до школи та садочку. Старші займаються спортом. Середня вступила до музичної школи.
Наразі, ми шукаємо підтримку нашого проєкту і сподіваємось, що зможемо працювати на благо українців, що потребують всебічного розвитку.
Маємо труднощі з роботою, бо сподіваємось на розвиток нашого проєкту, та можливість знайти своє призначення, що буде приносити користь українцям та Португалії.
Дякуємо країні за прихисток.
В Україні ми жили в Харкові, який щодня знищують і умови погіршуються. В нас там залишилися батьки, які вже 3 місяця проживають в нашій квартирі, тому що, квартира попала під ракетний удар і потребує капітального ремонту. Повертатися немає куди, наша родина буде шукати шляхи побудувати якісне життя в Португалії.
Основне про нас хочемо сказати, що війна нас не зламала і ми залишилися тими людьми, що бажають бути відданими своїй країні і вдячними тій, що прихистила. Ми не зламалися, ми стали сильнішими і бажаємо допомогати іншим!
Джерело, автор світлини міста: Олександр Медведєв / www.nv.ua